Інтерв'ю

Карантинне мистецтво: херсонка створює справжні шедеври на дверцятах

Легким рухом руки херсонка Анна Волик перетворює занедбані під’їзди на казковий рай, а обшарпані двері – на яскраві полотна. Мешканці будинків захоплюються, адже такої краси у місті не бачили вже давненько. 

Дівчина займається малювання ще з раннього дитинства, тому пензлем з фарбою орудує вправно. Про створення кожного малюнку, мету творчого проекту та як все починалося читайте у матеріалі від журналістки “Мій Херсон”.

Карантинне мистецтво: херсонка створює справжні шедеври на дверцятах

– З чого розпочався Ваш творчий проект?

– Мене, як і більшість людей, відправили у незаплановану коронавідпустку. Від цієї звістки настрій погіршився і було точно не до малювання. Ми спілкувалися з подругою і до мене підійшла сусідка. Вона попросила, щоб я прикрасила двері її під’їзду одуванчиками. Але від почутого я була не в захваті. Проте подруга підтримала сусідку і сказала, що для мене це легко, чому ж не зробити людині приємно. Їх наполегливість перемогла. Власне так і з’явилися перші розмальовані дверцята у нашому дворі. Звичайно ж, такою красою я поділилася на просторах соціальних мереж і вже так почала отримувати наступні замовлення. За час карантину вдалося розмалювати 9 дверей, а найближчий місяць вже зайнятий замовленнями. 

Карантинне мистецтво: херсонка створює справжні шедеври на дверцятах

– Яка головна мета Вашого проекту?

– Я хотіла довести, що не потрібно нікого і нічого чекати. Звичайно є свої турботи, родина, діти. Варто виділити вільну хвилину, щоб вийти у двір і створити красу. Не обов’язково це має бути пов’язане з мистецтвом. Ви можете посадити квіти, дерева, навести лад біля під’їзду. Якщо кожен зробить хоча б трохи, то наше місто перетвориться в Едемський сад. Вражає, коли люди, бачачи мене з пензлем, починають також працювати. Одні фарбують бордюри, інші приводять до ладу клумби. Це мене дуже тішить.

– Скільки часу витрачаєте на одну роботу? 

– Сам процес малювання займає у мене невелику кількість часу – всього чотири години. Спочатку я крейдою роблю композицію малюнку, далі поступово підвожу фарбою. На початкових етапах малюнки виглядають не дуже, деякі люди навіть лякаються. А в результаті отримується справжня картина. Проте близько тижня можемо витратити з замовником на вибір малюнку, кольорової гами, узгодження деталей. Та я ні в якому разі не скаржуся, мені подобається спілкуватися з людьми, вони завжди пропонують свої спонтанні ідеї. Інколи буває таке, що сама ж навчаюся у них. 

Карантинне мистецтво: херсонка створює справжні шедеври на дверцятах

– Які предмети використовуєте у своїй роботі?

– Нічого незвичайного. Мені потрібна крейда, фарба і пензлики. Щодо фарб, то вони особливі, адже не містять такої кількості шкідливих речовин, не мають їдкого неприємного запаху та швидко висихають. Зазвичай купую білу, а вже під час процесу додаю різні відтінки. Так і отримується ніжні або навпаки дуже яскраві малюнки. Хоча придбати їх можна у будь-якому будівельному магазині. Великим плюсом є те, що над всіма дверима розміщений навіс. Таким чином він захищає від потрапляння прямих сонячних променів, а отже малюнок може протриматися до 5 років.

Карантинне мистецтво: херсонка створює справжні шедеври на дверцятах

– Чому на всіх дверцятах зображені саме квіти?

– Ми всі полюбляємо квіти, чекаємо поки розпустяться, адже вони – прикраса для наших вулиць. Цю красу можна спостерігати лише у певний сезон, а так хочеться, щоб вони милували око завжди. Власне тому я і вирішила зображувати різні квіти. Навіть взимку вони будуть гарні. До того ж, і самі мешканці будинків зупиняються на квітах. 

– Пам’ятаєте своє саме незвичайне замовлення?

– Так! У соціальній мережі мені написав хлопець. Він попрохав, аби я намалювала лілії на дверях під’їзду, де мешкає його дівчина. Це такий знак примирення. Звичайно погодилася, але не гарантувала позитивний результат. Проте через певний час отримала від нього повідомлення зі словами вдячності, адже примирення відбулося, а дівчина була у захваті. Я дуже раділа за них.

Карантинне мистецтво: херсонка створює справжні шедеври на дверцятах

– Що Вас надихає на створення таких шедеврів?

– Щоб намалювати таку картину потрібна не лише практика, а й бажання, ресурс. Він випромінюється з душі. Я отримую позитивну енергетику від людей, які залишають мені теплі коментарі, а отже бажання створити щось нове зростає. Це нерозривне коло. І в результаті розмальованих дверей більшає. 

Крім малюнків на дверцятах, під час карантину дівчина захопилася пошиттям захисних масок, до яких створювала ексклюзивні штампи. Анна Волик – яскравий приклад того, що навіть у важкі моменти варто знаходити захоплення до душі. Тож, тільки нам обирати, що робити у карантині: скиглити чи дарувати радість. 

 

Читайте також

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Close
Close